Квартет-а-тет
12+

на музику Ада Мааса
балет на 1 дію

0:25
25 хв
лібрето, хореографія, постановка
заслужений діяч мистецтв України
сценографія
заслужений діяч мистецтв України
сценографія
асистент хореографа
заслужений артист України
асистент хореографа
художниця зі світла
звукорежисер
заслужений діяч мистецтв України

Диригент і музичний педагог Ад Маас донедавна жив у нідерландському місті Ейндховен й утворив там насичене музичне життя з неабиякими регулярними фестивалями та потужними проектами. Ейндховенський «Парктеатр» замовив театру «Київ Модерн-балет» виставу - Ад Маас спеціально для цього написав драйвову річ: квартет для чотирьох віолончелей. Коли переглядаєш виставу «Квартет-а-тет», котру танцюють двоє дівчат та двоє юнаків, постійно тримаєш в умі, що корпус віолончелі за формою - один в один людське тіло, й голоси такі самі. А ці четверо на сцені намагаються щось сказати й обривають одне одного на півслові, навіть заліплюють рота плівкою.

Одну частину їхнього життя зі складними стосунками ми бачимо як вона є, а друга виглядає як дивовижна, загадкова, навіть чарівно-фантастична - через те, що відбувається за напівпрозорою завісою. Четверо людей дуже швидко опиняються то тут, де панує сучасна хореографія, то там, де вмить утворюється театр тіней з його силуетними метаморфозами. Намагаються звідти втиснутись сюди. В будь-який спосіб подолати цю легку тканину, але так, щоб вона залишилась там де є.

За співпадінням, прем'єра вистави відбулася саме тоді, коли у Києві один за одним гастролювали декілька видатних театрів тіней з різних країн. Раду Поклітару подивився й заключив: «Зі світловим обладнанням вони працюють спритніше за нас, проте ми набагато краще за них рухаємось».

Прем'єра вистави відбулася 24 та 26 червня 2010 року.

 

Детально про виставу
Купити квиток

Двоє на гойдалці
12+

за мотивами однойменної п’єси Вільяма Гібсона на музику Й.С. Баха, Ч. Варгас
балет на 1 дію

0:24
лібрето, хореографія, постановка
заслужений діяч мистецтв України
асистент хореографа
заслужений артист України
асистент хореографа
художниця зі світла
звукорежисер
заслужений діяч мистецтв України

Людей притягує одне до одного й відштовхує, як на гойдалці. Справа лише в швидкості цих подій: хтось упорається за кілька днів, а комусь не вистачить і цілого життя.

Вона очікує на нього, він - на її запрошення. Співпадуть чи не співпадуть? Хто кому подзвонить першим? Почує чи не почує? Прийде чи не прийде? Просто прийде, чи, нарешті, з валізою? Чи буде їм добре разом? Скільки це триватиме? Чому так недовго? Що потім?

Здається, ці двоє далекі одне від одного, як стрункі й вкрай напружені ручаї суворої скрипкової чакони Баха й розслаблена іронічна пісня-ранчера Чавели Варгас - сивої мексиканської шаманки у червоному пончо, композиторки фільмів Педро Альмадовара, кавалерки найвищого королівського іспанського ордена Великого хреста Ізабели Католицької, звісно, за музику. Дві яскраві музичні Всесвіти, вичерпно прекрасні, які, здається, симпатизували б одне одному, якщо їх познайомити. Проте сумісне звучання їм не вдається. Так само притягнуться й відштовхнуться одне від одного і герої вистави - надто різні й надто одинокі. Що ж, трапляється й таке.

Ми бачимо історію їхнього невдалого й навіть недраматичного кохання зблизька, буцімто ненавмисне зазирнувши у випадкове віконце. Це спостереження викликає багато ніжного співчуття до кожного з героїв, і зусилля скласти з них якесь цілісне «ми» - найцікавіший глядацький квест.

Прем'єра вистави відбулася 30 жовтня 2009 р.

Детально про виставу
Купити квиток

Вгору по річці
12+

за мотивами оповідання Ф.С. Фіцджеральда «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», на музику Олександра Родіна
балет на 1 дію

0:27
27 хв
лібрето, хореографія, постановка
заслужений діяч мистецтв України
художник
художник костюмів
асистент хореографа
заслужений артист України
асистент хореогафа
художниця зі світла
звукорежисер
заслужений діяч мистецтв України

Йти проти течії, та ще й з дитинства, буває настільки важко, що в якийсь момент хочеться купити собі нове життя. Так і зробив головний герой цієї вистави, який народився 70-річним бородатим дідом і живе назад - по-старечому розумний, із зашкарублим тілом, і одночасно по-дитячому безпорадний у всьому, що стосується взаємодії з людьми.

Дуже непросте завдання для артиста - за 27 хвилин показати послідовну трансформацію людини від глибокої старості до дитинства. На відміну від першоджерела - розповіді Скотта Фіцджеральда «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» - у постановці Раду Поклітару замість 4-х поколінь Баттонів-чоловіків більше дії віддано жінкам. Дружина головного героя, дочка (доросла і маленька), коханка (дует з якою - одне з найкрасивіших місць вистави) і онука - цілий жіночий світ, поруч із яким життєвий виклик і самотність центрального персонажа проступають ще гостріше.

Ось вже правда, «блаженний, хто змолоду був молодий»: за стражданнями героя спостерігає Людина в чорному - чоловік, якого немає в оповіданні Фіцджеральда. Це хтось, хто тримає в руках шанс героя переграти все наново. Ця містична фігура в довгому плащі, здається, не має віку ані людського, ані історичного (по одягу інших легко впізнається час розквіту індустріальної епохи), входить на сцену через двері, за якими сліпуче світло, і надає сюжету зовсім іншого масштабу. Герой поцілує Людині в чорному руку і продасть своє життя, щоб прожити його по-іншому.

Та змінити йому не вдасться нічого. Навіть Людина в чорному не має влади над особливим жеребом героя - знову старого, потім зрілого і молодого чоловіка і нарешті знову хлопчика, який з останніх сил кричить в стовпі щільного сценічного диму. Ця вистава - дуже незвичайна розгортка старовинного жанру vanitas, який алегорично представляє марноту суєтних претензій на владу над долею.

Прем'єра вистави відбулася 25, 26 квітня 2017 року

Детально про виставу
Купити квиток