Людей притягує одне до одного й відштовхує, як на гойдалці. Справа лише в швидкості цих подій: хтось упорається за кілька днів, а комусь не вистачить і цілого життя.

Вона очікує на нього, він - на її запрошення. Співпадуть чи не співпадуть? Хто кому подзвонить першим? Почує чи не почує? Прийде чи не прийде? Просто прийде, чи, нарешті, з валізою? Чи буде їм добре разом? Скільки це триватиме? Чому так недовго? Що потім?

Здається, ці двоє далекі одне від одного, як стрункі й вкрай напружені ручаї суворої скрипкової чакони Баха й розслаблена іронічна пісня-ранчера Чавели Варгас - сивої мексиканської шаманки у червоному пончо, композиторки фільмів Педро Альмадовара, кавалерки найвищого королівського іспанського ордена Великого хреста Ізабели Католицької, звісно, за музику. Дві яскраві музичні Всесвіти, вичерпно прекрасні, які, здається, симпатизували б одне одному, якщо їх познайомити. Проте сумісне звучання їм не вдається. Так само притягнуться й відштовхнуться одне від одного і герої вистави - надто різні й надто одинокі. Що ж, трапляється й таке.

Ми бачимо історію їхнього невдалого й навіть недраматичного кохання зблизька, буцімто ненавмисне зазирнувши у випадкове віконце. Це спостереження викликає багато ніжного співчуття до кожного з героїв, і зусилля скласти з них якесь цілісне «ми» - найцікавіший глядацький квест.

Прем'єра вистави відбулася 30 жовтня 2009 р.