Фокус побував на прем'єрі містико-еротичного балету Раду Поклітару за "Піковою дамою" Олександра Пушкіна, в якому зовсім інший сюжет.
Перед прем'єрою вистави Київ Модерн-балету Раду Поклітару в "Жовтневому" вразила чимала кількість іномарок представницького класу: бентлі, мерседеси, лексуси. Своїми величезними тулубами вони заполонили весь простір перед будівлею, блимаючи фарами і заледве знаходячи місця для паркування. Кажуть, портрет основної фанатки Маестро – заможна жінка віком 35+. З чоловіком, звісно: тому тут цілий автопарк.
Чергова прем'єра балету Раду не обманула очікувань – вийшло грандіозне шоу з різними чудесами та несподіванками (бюджет 2 млн грн).
Чайковський… але не той
До прем'єри Раду Поклітару їздив у садибу у Кам'янці, де бували двоє із трьох авторів балету "Пікова дама" — Олександр Пушкін та Петро Чайковський. Але для балету Поклітару використовує не музику до опери Чайковського "Пікова дама", а його Другу ("Українську") симфонію, написану в Кам'янці, та програмну для композитора Шосту ("Патетичну"), представлену публіці за місяць до смерті. У драматургічному сенсі Поклітару — співавтор цих двох творців, бо переробив сюжет, починаючи з того, що перша частина балету — це докладна історія стосунків Графині та Сен-Жермена, якої у Пушкіна немає.
Нагадаємо сюжет класичної повісті 1834 року — першого твору слов'янської літератури, який став популярним у Європі. Військовий німецький інженер на прізвище Герман проживає у Петербурзі. Він чув, що літня графиня знає секрет виграшних карт гри у фараон. Він залицяється до її вихованки Лізи, щоб ближче підібратися до старої, і, погрожуючи їй пістолетом, намагається вивідати таємницю. Але з бабусею від переляку трапляється серцевий напад, і вона вмирає. Вже в образі привиду вона з'являється до інженера уві сні і розкриває заповітні карти — трійка, сімка, туз, — поставивши при цьому умову: Герман повинен одружитися з Лізою. Два рази Герман виграє, але не одружується з вихованкою. З такими грошима! Однак на третій раз туз перетворюється на пікову даму, Герман розорений і опиняється в божевільні.
Сюжет Пушкіну підказав його приятель, князь Сергій Голіцин. Одного разу той програвся в карти і у розпачі кинувся до своєї бабусі Наталі Петрівни з благанням про допомогу, знаючи, що їй відомі виграшні карти від її французького друга, графа Сен-Жермена. Дізнавшись про таємницю, він нібито відігрався.
Темний маг Сен-Жермен
Поклітару взяв лише спільну сюжетну канву. У повісті Пушкіна про авантюриста, алхіміка і окультиста Сен-Жермен буквально кілька речень. А у балеті цей підозрілий тип — одна з головних дійових осіб, тож його грає прем'єр Артем Шошин.
Як завжди, у постановці Поклітару особливе місце приділяється метафорам та трансформаціям. У балеті два ключові предмети. Перший — гральний стіл, укритий зеленим сукном, що часто трансформується у ліжко. На ньому регулярно відбуватимуться відверті сцени. Стіл поєднує у собі дві пристрасті — до карт і любовну. Причому у Графині теж зелена сукня кольору гральних столів, вона Міс Азарт. Другий предмет — чотириметрове дзеркало, яке є порталом в іншу реальність, де ми бачимо потойбічні образи, показані за допомогою спеціального скла та цифрових технологій.
Сен-Жермен одягнений у розкішний фіолетовий камзол — він володар дум французів, темний маг, до поля його зору потрапляє чарівна російська Графиня. У Версалі навколо неї ведуть хороводи благородні кавалери у перуках та рейтузах. Графиня легка, витончена і удачлива у грі (у ролі зайнята прима-балерина Олена Салтикова). Сен-Жермен стає все наполегливішим і дарує красуні дороге намисто. Дівчина приймає подарунок, але кавалера відштовхує — вередувати так вередувати!
Однак на черговій грі вона програється вщент і віддається Сен-Жермену на столі-ліжку, де вивідує таємницю Трійки, Сімки, Туза (артисти Анастасія Добровольська, Дар'я Геращенко, Ілля Мірошниченко). Графиня верхи на цих трьох картах з актуальними лицями Джокерів знову опиняється за гральним столом і зриває куш. Телекамери передавали під час гри зображення карток на екран — глядачі бачили реальні розклади.
Кохання ненароком настане
Дія другої частини балету відбувається у Петербурзі ХІХ століття. Герман (Владислав Детюченко) веде гру. Хтось програв та закінчує життя самогубством. Інженер бачить стару Графиню з юною вихованкою Лізою (Катерина Кузнєцова). Через Лізу він намагається підібратися до старої, щоб дізнатися про таємницю виграшних карт. Причому за цим усім спостерігає "вічний" Сен-Жермен.
Цікавий момент: коли літня Графиня дивиться у дзеркало, вона бачить себе молодою Лізою. Але потім знову перетворюється на Стару: цифрове дзеркало на допомогу.
Герман лякає Графиню пістолетом, вона вмирає, але незабаром з'являється у вигляді фантома і знову прекрасна. Графиня передає таємницю трьох карток Герману, у них виникає любовний дует. Чимось німецький інженер сподобався відчайдушній Міс Азарт.
Що стосується танцю Германа і Трьох Карт, то це найкращий хореографічний номер балету: Гравець кружляв, парив і буквально впивався всесильним Трьома своїми Джокерами. І все це відбувалося на тлі карткових вихорів на екрані.
Пікова дама: розплата
Суперник Германа за гральним столом — Сен-Жермен. Двічі інженер виграє, на третій – фіаско. Він збожеволів і опиняється в божевільні.
Тут відбувається найзагадковіше в цьому балеті: з дзеркала з'являються Графиня з Сен-Жерменом і кохаються в присутності невдалого гравця. А потім Графиня, ніжно прощаючись із Германом, цілує його. Не дуже зрозумілі мотиви цих процесів. Тут фактично прибрано лінію заміжжя Лізи. Хто ж кому мститься і за що? Розберемося.
Темний чародій був закоханий у Графиню, тому наглядає за нею у Петербурзі. Але, прилаштовуючи Лізу, Графиня сама закохується в палкого Германа — по суті він такий самий азартний гравець, як вона, і така ж жертва влади Сен-Жермена. Графиня з'являється до інженера уві сні такою, як була колись, — юною та чарівною. Омолодили Міс Азарт її почуття до Германа, він теж до неї небайдужий. Це не влаштовує Сен-Жермена. Ревнощі змушує мага стати суперником Германа в картковій грі — свого ж суперника в коханні. А мстивість змушує його з'явитися через дзеркало-портал у божевільню разом із Графинею і кохатися з нею в присутності інженера, щоб довести останньому, що це його жінка, його власність!
Але хіба він здатний назавжди підкорити собі жіноче серце? Графиня свавільна! Як Олена Прекрасна, яка, будучи дружиною могутнього царя Спарти Менелая, закохалася у гарненького царевича з Трої, Паріса. Тому Графиня і нагороджує прощальним поцілунком інженера. А темний маг, який підпорядковує собі гру, час і простір, виявляється невладним над новим почуттям Графині. Віроломне торжество над Германом обертається для Сен-Жермена поразкою: у цьому любовному трикутнику Міс Азарт віддала перевагу не стороні чарівника.
Формула постановки: азартний гравець – потрапляння в лапи диявола – спроба порятунку через кохання. До речі, Ліза прийшла відвідати Германа до божевільні, але зрозуміла, що нічим не зможе йому допомогти.
Графиня — центральний персонаж балету, який пов'язує всіх героїв цієї містико-еротичної постановки. А оскільки на першому плані тут любовний трикутник, то лінія із заміжжям Лізи взагалі залишилася за дужками цієї історії.
Несподіване трактування пушкінської повісті.
Я б на місці постановника зробив стрижневу сюжетну лінію балету виразнішою: вона розмита безліччю дій другорядних персонажів.
Костянтин РИЛЬОВ
--
