13 жовтня на сцені Жовтневого палацу в Києві відбудеться прем'єра балету «Пікова дама» у виконанні Академічного театру «Київ Модерн-балет».
Всесвітньо відомий зразок літературного і музичного мистецтва буде сміливо переосмислений через призму сучасного танцювального театру і новаторського підходу в режисурі.
Про балетне закулісся ми поговорили з постановником «Пікової дами», відомим балетмейстером Раду Поклітару.
Раду, «Пікова дама» - це цікава і містична повість Пушкіна, яка перекладена багатьма мовами, має безліч екранізацій, театральних версій і найрізноманітніших сюжетів за її мотивами, а також вона геніально втілена в однойменній опері Чайковського. Чим ви нас будете дивувати у її балетному втіленні?
Це буде балет на 2 дії - повноцінне шоу. І це хороше слово - "шоу" (посміхається). У 1-му акті будемо використовувати Другу симфонію Чайковського, яка, до речі, має підназву «Українська». Вона була створена у Кам'янці Черкаської області в маєтку сестри Петра Ілліча, де він неодноразово мешкав. Він вів кочовий спосіб життя, у нього не було постійного дому, і коли він казав: їду додому, це він їхав до Кам'янки, так що практично – це будинок Петра Ілліча Чайковського.
Що цікаво, саме в цьому будинку (де була створена Друга симфонія і не тільки вона) задовго до Чайковського двічі зупинявся і творив Олександр Сергійович Пушкін - перший автор "Пікової дами", автор прозового тексту, який став основою для створення опери!
Я, звичайно, з'їздив до Кам'янки, провів там цілий день, абсолютно чудовий - грав на роялі, на якому грав Чайковський і писав Другу симфонію.
Я правильно зрозуміла, що ви створили свій балет не за оперою "Пікова дама", а безпосередньо на симфонічну музику Чайковського?
Коли я тільки планував створити свою версію "Пікової дами", то, звичайно, думав про те, що це буде музика опери Чайковського, і навіть сів за монтаж. Почав робити партитуру - і раптом зрозумів, що мені страшенно заважають слова!
І що б я собі не фантазував, я уявляв, що хореографія перетворюється... на банальний підрядник до оперного тексту і втрачає всю свою алегоричність і символізм. Тому залишив цю ідею. Але через довгий час знову повернувся до неї, зрозумів, що треба використовувати виключно симфонічну музику Чайковського.
У моїй музичній скарбничці, яку я собі створюю все життя, зберігаються твори для особливого випадку: дуже довго йду до них, і з великим хвилюванням приступаю до роботи над цією музикою.
Те саме було з шостою симфонією Чайковського у виконанні Миколи Голованова (це запис 1948 року). Він - великий російський радянський диригент і це найгеніальніше прочитання цієї симфонії, яке я чув за своє життя, а повірте – я слухав багато десятків інтерпретацій.
Що ж це буде за балет? Трошки відкрийте завісу таємниці.
Ми розширили час дії до 2-х століть замість конкретного одного, який є у Пушкіна і Чайковського. Ми дозволяємо головній героїні пережити метаморфози, пов'язані з її дорослішанням і старінням. Ми побачимо те, що було до описаного в оригінальній повісті.
Тобто, у вас буде ще й приквел?
Так, у нас буде приквел (посміхається). Ми як би покажемо те, що було до початку розповіді.
До того ж у нас є ще один головний персонаж, якого немає в опері Чайковського. Про нього лише згадується, але ми його зробили однією з дійових осіб – це Сен-Жермен, містична постать, яка була неймовірно популярною в Європі в XVIII-XIX столітті. Цей персонаж забарвлений таємничими історіями, мовляв, він жив багато сотень років і умів перетворювати звичайний метал на золото. У тому числі, за версією Пушкіна, він поділився з графинею секретом трьох карт в обмін на певні послуги інтимного плану. Ми вирішили, що не можемо ось так просто кинути таку чудову особистість.
Що стосується оформлення вистави, то ви в черговий раз працюєте з художником по костюмах Дмитром Курятою?
Його всі знають як автора відділу стилю телеканалу СТБ, шоу "Х-фактор" і "Танцюють всі" – він одягав їх завжди, придумував костюми – там ми з ним і познайомилися. Це вже 7-а вистава, яку ми робимо з Дімою як художником по костюмах. Він тепер багато працює в театрі, і я щасливий, що якоюсь мірою цьому теж посприяв.
А щодо оформлення сцени, то втретє ми працюємо з авторкою відеоконтенту, з чудовою художницею Ольгою Нікітіною. Вона робила з нами "Вій" і "Маленького принца". Як то кажуть, коли добре виходить, краще нічого не міняти.
Цього разу ми підемо трохи далі у використанні технічних інновацій - я трошки боюся цього словосполучення, але в основі виразного ряду, який є оформленням сцени, буде використана технологія доданої реальності. Страшна річ! (сміється). Але я довіряю професіоналам і я упевнений, що все буде добре.
Напевно, завдяки цим технологіям, містичні елементи ще більш яскраво втілені?
Звичайно, нікуди містика з "Пікової дами" не зникне, вона там в суті її закладена.
Але насамперед для мене «Пікова дама» – це проблема вибору, який стоїть перед кожним із нас кожного дня, кожної години. І закладений Пушкіним вибір між коханням і користю, азартом, шаленими грошима – нікуди не зник і з нашої «Пікової дами», це головна ідея вистави, питання лише в тому, як ми це розповідаємо.
Хто виконує головні ролі? І чи багато артистів задіяно?
Усі. У нас всього 23 людини, і ось всі 23 задіяні. Я дуже сподіваюся, що нічого не зміниться (пандемія на дворі), але будемо вірити в краще і склади, які задумані, вийдуть на сцену 13 числа.
Наразі партію графині виконує Олена Салтикова, провідна солістка театру, єдина артистка з балетним бекграундом у нашому театрі. У нас театр сучасного танцю, тому балетний бекграунд не обов'язковий, але Олена чудово об'єднала в собі всі достоїнства класичної балерини – і за короткий час стала абсолютно своєю в області сучасного танцю.
Партію Лізи виконує Катерина Кузнєцова, танцівниця незвичайної гармонійності у всьому, якоїсь природної гармонійності. Це дуже рідкісна якість, яку неможливо виробити, вона або є у людини, або ні.
Партію Германа виконує Владислав Детюченко, дуже молодий артист балету, він ще й чудовий хореограф, набагато радикальніший, ніж я, і сучасніший. Я щасливий, що він йде своїм шляхом у цьому плані.
Завжди дуже цікаво працювати саме з артистами-хореографами, тому що вони волею-неволею забарвлюють своєю індивідуальністю і своїм баченням світу танцю твою хореографію, і вона починає звучати по-іншому. Я не приховую, що я цим користуюся, і щасливий, що такі півтони і відтінки виникають в пластиці, яку я їм пропоную. Це нормальний процес, тому що балет - це співавторство.
Партію Сен-Жермена на прем'єрі виконає заслужений артист України Артем Шошин, теж, до речі, хореограф, і що теж цікаво, що він набагато більш неокласичний, ніж я.
Ви часто акцентуєте на молодості артистів балету. Але ж офіційна тривалість їхнього творчого життя достатня невелика…
Офіційна тривалість творчого життя артиста балету - 20 років за радянськими канонами, через 20 років стажу артист балету йде на пенсію. Якщо ж ми говоримо про зірок світового масштабу, то вирішує насамперед сама зірка – ми знаємо приклади, коли артисти балету працювали неймовірно довго. Напевно, найвідоміший приклад - це Мая Михайлівна Плісецька.
Я дуже люблю вікових артистів, але найчастіше з ними я працюю за межами Києва, тому що мій театр у Києві – в принципі театр молодих артистів. Є люди, з якими я працював, і це гордість моєї біографії: Михайло Лавровський, народний артист СРСР, Валерій Лагунов з Большого театру, Віктор Барикін з Большого театру. У мене брав участь у відкритті Олімпіади Володимир Васильєв, легенда світового балету, танцював мою хореографію. Це гордість неймовірна! Вони, звичайно, не можуть робити якісь віртуозні рухи, стрибки і підтримки, але за рахунок того, що це особистості неймовірного масштабу, все, що вони роблять, набуває такого неймовірного забарвлення і благородної патини справжнього мистецтва! Це справжня геніальність, це дуже цікаво.
Крім "Пікової дами", які ще прем'єри театр «Київ Модерн-балет» планує на цей сезон?
Я планую створити щось камерне десь навесні, але поки я навіть не брався за розробку, мені треба випустити «Пікову даму». Це дуже складний проєкт - великий і по музичній, і по технічній частині. Я не з тих хореографів, які можуть одночасно готувати кілька проєктів, мені треба закінчити цей, а потім вже братися за інший.
Якщо брати минулий рік, то у нас було велике полотно "Маленький принц", яке випустили восени, і камерна вистава "Дев'ять побачень" на музику Шопена, яку ми показали вже навесні. Так само, я думаю, буде і цього року.
Бажаю, щоб все вдалося!
Так і буде, тому що я просто у захваті від таланту артистів "Київ Модерн-балету", з якими створюю "Пікову даму"!
Любов Базів, УКРІНФОРМ
--
