Звернення громадян Детально
У новій постановці "Дев'ять побачень" знаменитий балетмейстер Раду Поклітару перевірив, чи правда, що істина – в келиху з пивом, а любов прекрасна у всіх її проявах.
Відбулася премʼєра нового балету Раду Поклітару "Девʼять побачень" у виконанні "Київ Модерн-балету". У ньому майстер обʼєднав два одноактні балети – In pivo veritas (іронічна переробка латинської приказки "Істина у вині") і "Девʼять побачень". Хоча між цими спектаклями 23 роки різниці (перший поставлений у 1998-му, а для другого це премʼєра), вони повʼязані між собою інтригуючою темою любові і алкоголю.
Ширяючі пʼянички і викрадений пуант
У першому балеті дія відбувається в ірландському пабі: навколо на деревʼяних міцних столах гуртки, барила з пивом і звʼязки ковбас, апетитно звисають вниз.
Бенкетують кілька парочок: хлопці в картатих кілтах і дівчата в різнобарвних пачках.
Світловолосий молодий чоловік починає витанцьовувати під народні ірландські пісні так запально, що, кинувши своїх кавалерів, з ним в танок пускаються чужі прекрасні дами. Нарешті розлючені кавалери викликають нахабу на алкогольно-танцювальний бій і виробляють феєричні па. З технічної точки зору танцюристи Поклітару досягли неймовірного рівня – здається, що його хлопці буквально ширяють у повітрі.
У певний момент потанцювати запрошують шотландського солдата з мечем, який заснув за столом: пʼяний воїн ледве справляється зі зброєю, виробляючи фантастичні колінця. Він дивом нікого не зачепив своєю грізною зброєю, зокрема балерину, яка взялася казна-звідки. У неї місцева босонога панянка вкрала пуант – балетну туфлю. Одягнувши його, вона зразу ж стала вище всіх, якоюсь летючою феєю, показала своїм випивакам справжній танцювальний "відрив".
Було драйвово, весело і запально, але мені не вистачило драматургічних фішок, яких хоч відбавляй у премʼєрній постановці.
Варіації на тему любові – і мовою балету
"Девʼять побачень" – це різні варіанти цілком відомих любовних ситуацій, від гротескових до трагічних. На танцівниках оригінальні чорно-білі урбаністичні костюми. Дія відбувається під щемливу музику Фредеріка Шопена, яка, здається, створена для ілюстрації любовних переживань.
Поклітару вміло через своїх підопічних передає дію електричного струму чуттєвості, який зʼявляється у людей на першому любовному побаченні. Від нього виникають ця незручність, соромʼязливість, букет квітів, "що заважає". Невідома енергія поступово розпирає зсередини, роблячи рухи незграбними і фарбуючи щоки в червоний колір.
Найбільше публіка сміялася на моменті із закоханим пʼяницею, який залицявся до дівчини, не відриваючись від пляшки: лівою рукою він тримає біля свого рота пляшку, а правою крутить партнерку.
Обійми закоханих стають все пристраснішими, вона готова віддатися йому прямо на столі, але у найвідповідальніший момент кавалер засинає. Кількість алкоголю в крові виявилася несумісною з сексом.
Він спить на столі, вона, сидячи на табуретці, похмуро прикладається до його пляшки.
Порадував також епізод, коли до хлопця на побаченні з панянкою заявився інша хлопець і повів його. Потрібно було бачити її збентежений вираз обличчя, коли парочка чоловіків, обійнявшись, покинула квартиру.
Варто зауважити, декорації мінімалістичні: білі стіл, стілець і розкрите фіолетове вікно. Саме з нього викинувся чоловік, коли наша героїня простягнула йому немовля, – він явно ще не був готовий стати батьком.
Цікаво, що на тлі пригод різних парочок (їх зображують одні і ті ж артисти) весь час ходила стара – то чи Смерть, то чи Старість, то чи Мудрість. Можна як хочеш інтерпретувати цю фігуру, але вона вносила гірку іронію в усі показані варіанти любовних стосунків.
Найзворушливішим було побачення сліпого хлопця і дівчини, особливо тоді, коли вона його стала годувати. А найбільш напруженими – стосунки, коли у кожного із закоханих був привʼязаний до спини канат, за який їх відтягали один від одного.
Забавно було, коли романтичні стосунки різко переходили в подружні: коли вона відразу ж вказує йому напрямок руху не тільки рукою, але і ногою, щоб вже точно не помилився, куди рухатися.
Шоу-балет закінчився тріумфальними десятихвилинними оваціями маестро і його артистам – публіка впізнала себе у всій цій пʼянко-любовної палітрі.
Костянтин РИЛЬОВ
