Звернення громадян Детально
Відомий український балетмейстер Раду Поклітару та Київ Модерн-балет 13 жовтня представлять свою чергову постановку — «Пікову даму» на музику Петра Чайковського, але не однойменної опери, а його Другої та Шостої симфоній. Це буде балет сучасної хореографії на дві дії.
Однойменна опера Петра Чайковського, який мав козацьке коріння, з’явилася навесні 1890-го, хоча спочатку затребуваний композитор відмовлявся два роки виконувати замовлення Імператорського театру, мотивуючи своє рішення відсутністю в сюжеті повісті Олександра Пушкіна «належної сценічності». До речі, переклад українською назви — «Винова краля».
Далі твір про вибрики долі, бажання і можливості їх реалізувати, врешті-решт, кохання мав багато інсценізацій на оперних сценах та в кіно. Балетні постановки теж були, втім небагато.
Зокрема, є два балети — 1978 та 2001 року — француза Ролана Петі.
Раду Поклітару для читачів «України молодої» розповідає, якою очікувати його балетну Винову кралю.
Раду, чому цього разу вирішили поставити «Пікову даму»? Яке місце чи події надихали? Чим будете дивувати глядача у новому балеті?
Коли брати до уваги те, що на три балетні партитури Петра Чайковського я вже поставив балети, а розлучатися з творчістю композитора не хотілося, — вирішив продовжити з ним співпрацю. Цього разу це робота з «Піковою дамою». Це неймовірний сюжет для балетної вистави. Тут є і містика, і фантастика, і неймовірно високий градус драматургійних переживань, любовна історія. Повний набір всього для того, щоб створити черговий бестселер для Київ Модерн-балету.
У потаємних місцях моєї творчої скарбниці багато років зберігалася ідея створення балетної вистави «Пікова дама». Тому якщо ми говоримо про перший імпульс, то це була музика до опери Чайковського.
Та мені не вдалося здійснити постановку балету з використанням оперної партитури, оскільки під час створення сценарного плану та музичного монтажу випадково зрозумів, що мені «заважає» текст. Тому від цієї ідеї довелося відмовитися, бо я побачив, як хореографія перетворюється на банальний танцювальний підрядник, позбавлений алегоричності та емоційної незалежності.
У серпні цього року я побував у Кам’янському історико-культурному заповіднику, в садибі Давидових. Саме в ній у різні роки відпочивали, працювали, творили великі Чайковський — приїздив туди до сестри упродовж 28 років, та Пушкін, який там побував двічі. Садиба Давидових була саме місцем сили для їхньої роботи. Після поїздки у Кам’янку в мене було відчуття, ніби я заручився підтримкою великих попередників — і робота потекла більш натхненно.
Оскільки ми ставимо балет, а основою будь-якого балету є хореографія, сподіваюся, що цього разу я віднайшов нові барви у своїй хореографічній палітрі. З кожним роком все складніше й складніше придумувати щось нове. Мені здається, цього разу все вийшло, у нас багато хореографії й багато елементів, яких раніше я не використовував. Якщо говорити про технічну складову, то цього разу ми з авторкою відеоконтенту Ольгою Нікітіною вирішили спробувати додати нові технологічні фішки. Тому з нетерпінням чекаю прем’єри.
Якщо згадувати літературне першоджерело, кого з головних героїв ви зберегли? Чи з’являться нові у постановці?
Так, звичайно, я зберіг головну трійку — це сама Графиня, Герман і Ліза. Другорядні персонажі відпали, але з’явився новий персонаж, якого не було у Чайковського — це містичний граф Сен-Жермен. Дивовижний персонаж XVIII століття. Це буде нашим ноу-хау, оскільки ні в опері, ні в літературному джерелі такого персонажа немає. Звичайно, є ще нові персонажі, які фігурували у тексті в Пушкіна, але ніколи не мали сценічного втілення. Про них глядачі дізнаються вже на виставі.
Хто виконуватиме головні партії у балеті?
Сподіваюся, що 13 жовтня глядачі нашого театру побачать такий склад артистів: партію Лізи виконає Катерина Кузнецова, партію Германа — Владислав Детюченко, партію Графині — Олена Салтикова, а партію Сен-Жермена — Артем Шошин, заслужений артист України.
Хто цього разу в команді постановників балету? Чому саме ці митці?
До команди постановників балету «Пікова дама» я запросив митців, з якими вже реалізував не одну прем’єру в нашому театрі й упевнений у якості їхньої роботи. Якщо згадати наші балети «Вій» та «Маленький принц», — «Пікову даму» створює та ж команда. Художник з костюмів, майстер своєї справи — Дмитро Курята. Цього разу він створив для балету два паралельні світи: для першої та для другої дії. А все, що стосується віртуальних об’єктів, — це робота Ольги Нікітіної. Вона постійно експериментує з відеоматеріалом. Цього разу попрацюємо з континуумом «доданої реальності». Як це виглядатиме — глядач побачить на сцені Жовтневого палацу вже 13 жовтня.
Це другий балет театру, створений за підтримки Українського культурного фонду. Можна вважати, ця грантова співпраця склалася вдало. Чи пробуєте (продовжуєте) залучати фінансування з інших джерел?
Ми неймовірно вдячні Українському культурному фонду за підтримку надзвичайно великих проєктів «Маленький принц» та «Пікова дама». Дуже сподіваємося, що наша співпраця продовжиться. Все українське мистецтво, завдяки УКФ, отримало неймовірну підтримку для реалізації найсміливіших, найнадзвичайніших проєктів. Ми шукаємо й інші джерела фінансування — у наш складний час це непросто, але ми працюємо над цим. Окрім УКФ, вистави «Маленький принц» і «Пікова дама» отримали фінансову підтримку від департаменту культури КМДА.
Знову близько карантинні обмеження. Як і коли «Пікова дама» побачиться з глядачами?
Ми дуже сподіваємося, що вдасться показати «Пікову даму» у живому контакті з глядачем. Тому що онлайн-покази ніколи не замінять живого спілкування глядача з артистами. Онлайн-трансляція відбудеться у будь-якому випадку — це розширює можливість побачити постановку тим, хто не в Києві.
