Звернення громадян Детально

М. Равель

Болеро
12+

балет на 1 дію

0:20
20 хв
1
лібрето, хореографія, постановка
заслужений діяч мистецтв України
художниця з костюмів
асистент хореографа
заслужений артист України
художниця зі світла
звукорежисер
заслужений діяч мистецтв України

Як тільки не вирішували хореографи лавиноподібне наростання цієї знаменитої музики! Протистояння двох чоловіків, на основі сучасної стилізації іспанського танцю; одна жінка в оточенні кількох чоловіків; нескінченні лінії кордебалету - здається, вже є все. Проте досі ще не було такого, щоб сплутані і зв'язані темними гамівними сорочками люди, побачивши стрімкий летючий біг вільного одинака, знаходили стільки різних способів випростатись звідти й спробувати рухатись по-своєму. Адже всі, хто тут є - унікальні й красиві. Але що у них з цього вийде? Ставати самими собою - не таке вже й просте завдання, навіть якщо маєш сильне бажання і купу енергії.

Двадцять хвилин цієї вистави дуже виснажливі для артистів. Робити енергійні па та хитромудрі підтримки, бігти з криком, тягати або утримувати одне одного без пауз доводиться усім - окрім того, ефектного вільного одинака, котрий якимось чином заробив собі перепочинки. Є момент, де всі разом струнко вистрибують вгору, падають й прокочуються на спині й миттєво підіймаються, аби вистрибнути знов, а на підлозі залишаються вщент мокрі відбитки їхніх спітнілих спин. Це вражає.

За правилами сучасної режисури, кожну мить сценічного часу треба навантажувати дією, навіть ще до того, як почнеться музика. А також після того, як вона закінчиться й артисти вийдуть на уклін до глядачів. Вистава завершується лише тепер.

Прем'єра вистави відбулася 3 жовтня 2007 року

 

Детально про виставу
Купити квиток

Дощ
12+

на музику Й. С. Баха та народів світу
балет на 1 дію

0:40
40 хв
1
хореографія, постановка
заслужений діяч мистецтв України
художниця з костюмів
асистент хореографа
заслужений артист України
асистент хореографа
художниця зі світла
звукорежисер
заслужений діяч мистецтв України

Найпоетичніша з вистав театру водночас глибоко філософська і дуже реалістична, попри те, що в ній взагалі немає декорацій, а з реквізиту на сцені з'являються на декілька хвилин одна валіза й ще на декілька - білі парасольки.

Охайні зачіски, або волосся під картузом, ситцеві сукеньки з комірцями (таке пасує усім дівчатам без винятку!), або брюки «доджинсової ери» на підтяжках… Все, про що танцюють у «Дощу», могло відбуватись будь-де, але в певні десятиліття. Здається, тоді наші бабусі були зовсім маленькими, а за красунями-прабабусями зітхало півсвіту.

Тодішнє життя пробігає як на перемотці: невпинно, впорядковано, подібно до цілеспрямованих й енергійних бахівських прелюдій з фугами з «Добре темперованого клавіру». Людство на сцені розподіляється на жіночу та чоловічу групи, зацікавлені одне одним - тут кожен має навпомацки знайти собі пару й опору. Час від часу цей плин подій пригальмовує, і розквітає окрема музика - щоразу це нова яскрава етнічна пісня. А з нею - окрема історія якоїсь пари, якогось тріо, ба навіть когось одного в оточенні натовпу. До речі, у цій виставі безліч способів вирішити хореографічну задачу «на сцені 18 людей, і треба з них зробити натовп»!

І хоча найбільше «заводять», звичайно, жваві треки, варто уповільнитись і придивитись до ніжності, з якою брат заколисує сестру, знаючи, що життя їх колись розлучить; до знесилюючої напруги двох чоловіків, що домагаються взаємності від надзвичайно сильної жінки, в якої взагалі якийсь свій шлях; до терпіння, дурикуватості й тихого щастя. І наприкінці, коли індивідуальність усіх цих людей знов поступається життю як такому, виявиться, що прощатись з ними дуже шкода.

Прем'єра вистави відбулася 3 жовтня 2007 року

Детально про виставу
Купити квиток