Звернення громадян Детально
У цю сучасну версію класичного балету я вклав усю свою любов до першоджерела. Вдихаючи нове хореографічне життя в музику Адана, я відчував неймовірне творче піднесення. Моя Жізель - не мила пейзанка, а знедолене дитя великого сучасного міста. Як і її класичний прототип, вона мріє про справжню велику любов. Дівочі мрії руйнуються, коли Жізель зіштовхується з прірвою, що ділить наш світ на багатих і бідних. Однак, на відміну від своєї попередниці, в сучасній версії Жізель не отримає блаженний відхід до ідеалізованого світу покійних душ. На неї чекає справжня безвихідь. Маленька дівчинка з околиці міста, Жізель намагатиметься залишитися людиною, незважаючи на випробування, які випадають на її долю. Моя Жізель відчайдушно бореться за своє право любити й бути коханою. І хоча, ця історія закінчується трагічно, глядач віритиме в силу людського Духу, який підносить нас в години найважчих ударів долі
У цій виставі на глядача чекають сюрпризи - крім чудових лібрето, хореографії, постановки Раду Поклітару, сценографії Андрія Злобіна та костюмів Ганни Іпатьєвої, принти до яких створив Микола Гончаров - призер перукарського мистецтва Віктор Задворний для кожного актора розробив стилізовані зачіски-перуки, які відповідають характеру ролі й індивідуальності виконавця. Це стало можливим завдяки допомозі італійського бренду професійної косметики для волосся «BAREX Italiana».
Прем'єра сучасної версії «Жізель» супроводжувалась виставкою «Миттєвості» фотографа Сергія Єфанова, присвяченою 10-річчю «Київ Модерн-балет». Глядачі змогли відчути биття пульсу театру й потаємні моменти створення нового балету, зазвичай приховані від сторонніх очей. Характерна риса виставки «Миттєвості» - чітко визначені історії, які відомий балетмейстер Раду Поклітару подарував своїм глядачам, і, які, завдяки талановитому погляду художника, назавжди відобразилися в емоційних кадрах.
«Очікування нової постановки Раду Поклітару - це завжди очікування нового відкриття Майстра, нового руху в модерному хореографічному мистецтві й, водночас, упевненості в зустрічі з одвічними цінностями Духовності й Краси, Добра й Любові», - говорить музикознавець, заслужений діяч мистецтв України, Генеральний представник Міжнародної мистецької асоціації AIDA в Україні Леся Олійник.
Сценограф, заслужений діяч мистецтв України Андрій Злобін та художниця з костюмів Ганна Іпатьєва: «Коли наша робота над декораціями й костюмами розпочиналася, цілком виправданим бачилось об'єднати нове, авторське рішення сюжету, дія котрого відбувається в сьогоденні, зі смислами та стилістичними відтінками класичних редакцій. Розвиток цієї теми часто виникав у нас у перших начерках. Хотілося створити таку собі елегантну версію fusion - початку 20 століття. Але, в підсумку, ми пішли іншим шляхом. Головний елемент на дошці настрою (moodboard) - Любов! А події відбуваються в напівзруйнованих нетрях сірого сучасного мегаполісу, мешканцям якого вже важко згадати: чим відрізняється сонячне світло від яскравої, чи тьмяної, штучної лампочки. Здавалося б, за важких обставин, в яких опинилася героїня, виходу немає: з двох бід вона не може вибрати меншу - коло замкнене й доля її трагічна. Проте, в підсумку, ми розуміємо, що все, через що їй довелося пройти було заради того, щоб вона зберегла свою мрію й, у результаті, вибрала світло - світло непідробної любові, світло душі, світло живого відкритого серця…»
Автор принтів до костюмів Микола Гончаров: «Для мене є надзвичайно цікавою творча співпраця з Раду Поклітару, та ще й в тандемі з художником костюмів - Ганною Іпатьєвою. Мої роботи лягли в основу костюмів, створених саме нею, і я сподіваюсь, що ці принти доповнять та завершать цілісність образів, зроблять їх цікавішими та насиченішими. Раду створює сучасний балет, синтезуючи мистецтва. Мені, книжковому графіку за освітою й плакатисту за покликанням, радісно бути частиною прекрасного дійства».
Стиліст зачісок Віктор Задворний у співавторстві з «BAREX Italiana»: «Без сумніву, робота з хореографом Раду Поклітару й участь у підготовці прем'єри «Жізель» - це надзвичайно цікавий досвід та творчий підйом. Співпраця з Раду - ніби штормовий вихор, який змушує максимально віддаватись своїй справі й ти відчуваєш, що для Поклітару творча частина проекту особливо важлива. Робота з таким талановитим балетмейстером дуже цікава, креативна й гармонійна водночас. Але, головний козир Раду - це його команда. Без цих людей мої ідеї не були б утілені в життя. Адже напрямок, у якому я працюю - це покази мод та фото, а в цьому проекті потрібно було, щоб зачіска витримала рухи танцю. Я мав придумати не просто цікаві, та індивідуальні зачіски-перуки, які б відповідали характеру ролі й особистості кожного окремого виконавця, а й зробити так, щоб вони «пережили» творчий землетрус. Розкрию невеликий секрет - у своїй роботі над зачісками-перуками для артистів балету, я керувався відомим висловом: усе нове - це давно забуте старе. Саме тому моїм головним завданням було спробувати відчути й зміксувати потік танцю у зачіску, щоб це не виглядало як fashion, а було продовженням руху історії. Сподіваюся, що наша співпраця з Раду Поклітару принесе креативні плоди, які глядач зможе оцінити після перегляду вистави».
Здійснити проект вдалося завдяки допомоги мецената Людмили Русаліної: «Мистецтво звеличує душу людини. Пригадую, як п'ятирічною дівчинкою відвідувала уроки хореографії, та з яким трепотінням у серці й хвилюванням виходила на сцену Жовтневого палацу. Саме тому, моє рішення підтримати сучасну версію балету «Жізель» у постановці талановитого балетмейстера Раду Поклітару, було незаперечним. Упевнена, що культура й сучасне мистецтво - найкращий фундамент для побудови нашої нової, світлої, успішної України. Мені дуже імпонує бажання режисера переосмислити класичний сюжет. Ідея та нове трактування балету «Жізель» Раду Поклітару вразили своєю глибиною, та нестримним бажанням експериментувати. Фредерік Шопен казав, що у музики немає кордонів. Гадаю, що й у мистецтва, загалом, також немає кордонів. Щиро бажаю, щоб цей неймовірний балет змогли побачити й оцінити глядачі не лише в Україні, а й в усьому світі».
Прем'єра вистави відбулася 9, 10 квітня 2016 року