Театральний сезон завершено! Детально
Довго... Занадто довго тривала пауза в моєму танцювальному романі з музикою Петеріса Васкса. У далекому 2008 році відбулася прем'єра балету "Underground" на музику його геніального скрипкового концерту. Через 16 років я зважився знову доторкнутися до творчості Васкса - цього разу це віолончельний концерт. Більш низький і глибокий звук віолончелі підкреслить ці роки, що промайнули непомітно, за які я став старшим, які стільки принесли в моє-наше життя. І це не лише жахи війни, а й міріади світлих миттєвостей любові, дружби, тепла, ревнощів, відчаю, таємних дотиків, мерехтливої надії та всього-всього з чого складалося моє буття. І цим усім я спробую поділитися з персонажами нового балету - "Друзі". Чотири людини - двоє жінок і двоє чоловіків, проживуть у танці приголомшливу музику Петеріса Васкса настільки щиро, наскільки їм дасть змогу відстань між сценою та глядацькою залою, між космосом театрального буття і повсякденністю.
Це мій подарунок Петерісу до його дня народження. Із завмиранням серця і як ніколи неймовірно переживаючи, я чекатиму на останні секунди балету, щоб зрозуміти - чи виправдав я очікування Маестро, чи зміг по-своєму знайти смислові акценти в його концерті.
З днем народження, дорогий Генію!
Прем’єра «ДРУЗІ» – балет на одну дію, на музику П.Васкса.
Шістнадцять років необхідно було, щоб хореограф Раду Поклітару знову зважився доторкнутися до творчості композитора Петеріса Васкса, проте на цей раз він обрав його другий віолончельний концерт. Звучання віолончелі, з його низькими й глибокими тонами, яскраво підкреслюють настрої нової постановки.
В основі постановки «ДРУЗІ» – історія, яка просякнута не лише сумним сьогоденням війни, а й миттєвостями світла в житті – любов'ю, дружбою, теплом, ревнощами, відчаєм, таємничими дотиками, мерехтливою надією, і всім тим з чого складається життя. Чотири людини – двоє жінок і двоє чоловіків, проживуть у танці приголомшливу музику Петеріса Васкса настільки щиро, наскільки їм дасть змогу відстань між сценою та глядацькою залою, між космосом театрального буття і повсякденністю.
